Робота 1. Визначення МПС методом пошкодження. 5 страница

8) Схема, що пояснює особливість механізму проведення ПД міелінізованим нервовим волокном.

9) Схема, що пояснює будову нервово-м'язового синапсу і механізми проведення через нього збудження.

10)Схема одиночного і тетанічного скорочень.

11) Схема, що пояснює механізми м'язового скорочення.


4. Матеріали для самоконтролю


4.1.Виберіть правильну відповідь

1.Блокада утворення в клітині АТФ вплине безпосередньо на один з процесів на мембрані збудливої клітини внаслідок чого припиниться:

  1. дія натрій-калієвих насосів
  2. натрієва активація
  3. натрієва інактивація
  4. калієва активація
  5. кальцієва активація

2.Рівень критичної деполяризації мембрани змінився від –50 мВ до –40 мВ, в той час як МПС не змінився. Наслідком цього стане:

  1. виникнення деполяризації
  2. виникнення гіперполяризації
  3. збільшення амплітуди ПД
  4. зменшення збудливості
  5. збільшення швидкості проведення

3.Під час фази реверсії ПД у нервовому волокні матиме місце:

  1. натрієва активація
  2. натрієва інактивація
  3. вхід іонів хлору через мембрану
  4. збільшення збудливості
  5. вхід іонів кальцію через мембрану

4.Потік іонів через цей канал призводить до вивільнення нейромедіатора:

  1. натрієвий канал
  2. калієвий канал
  3. кальцієвий канал
  4. хлорний канал
  5. ліганд-залежний канал

5.Зменшення сили скорочення м’язів у хворих на міастенію є наслідком зменшення:

  1. мієлінізації нервових волокон
  2. швидкості проведення збудження нервами
  3. концентрації кальцію у м’язових клітинах
  4. кількості медіатора, що виділяється нервовою терміналлю
  5. кількості холінорецепторів кінцевої пластинки

6.Збільшення амплітуди тетанічного скорочення м’яза є наслідком безпосередньо збільшення:

  1. частоти ПД у м’язових волокнах
  2. амплітуди ПД у м’язових волокнах
  3. збудливості м’язових волокон
  4. концентрації кальцію у м’язових волокнах
  5. витрат АТФ у м’язових волокнах

7.Під час активної фази у м’язовому волокні збільшується переважно:

  1. концентрація іонів натрію
  2. концентрація іонів кальцію
  3. концентрація іонів калію
  4. амплітуда ПД
  5. збудливість

8.Під час підтримання статичної пози тіла у скороченні приймають участь переважно повільні (червоні) м’язові волокна, бо вони:

  1. мають більшу збудливість
  2. мають анаеробний метаболізм
  3. мають більшу силу
  4. довго не мають втоми
  5. генерують більшу частоту ПД

9.У хворого має місце зменшення швидкості проведення збудження по аксонах нервових волокон, причиною зазначеного може бути скоріш за все:

  1. збільшення амплітуди ПД
  2. зменшення частоти ПД
  3. збільшення іонної асиметрії
  4. демієлінізація нервових волокон
  5. зменшення порогу деполяризації

10.У людини м’язи прикріпленні до двох кісток, поєднаних суглобом, - розтягненні і тому в них виникає максимальна сила скорочення завдяки:

  1. виходу кальцію з цистерн плазматичної сітки
  2. збільшенню амплітуди ПД, що генерується
  3. збільшення швидкості спряження збудження зі скороченням
  4. збільшення кількості поперечних містків при скороченні
  5. збільшенню концентрації АТФ


6. Протокол практичного заняття №5. “____”_____200___

Виконати завдання:

Завдання 1

В мембрані нервового волокна збільшилась кількість відкритих калієвих каналів у стані спокою. Як це позначиться на величині мембранного потенціалу, чому?

Відповідь:

Завдання 2

Як і чому позначиться на параметрах і фазах ПД нервового волокна збільшення кількості відкритих калієвих каналів в мембрані під час розвитку ПД?

Відповідь:

Завдання 3

Як і чому позначиться на величині мембранного потенціалу спокою збільшення кількості відкритих натрієвих каналів у мембрані?

Відповідь

Завдання 4

Тривалість ПД нервового волокна становить 1мс, поріг деполяризації – 20мВ. Чи виникатиме другий ПД при умові, що друге подразнення електричним струмом з напругою 40мВ нанесене через 0,5мс після першого, чому?

Відповідь

Завдання 5

Як і чому позначиться на швидкості проведення збудження збільшення проникності мембрани для іонів натрію?

Відповідь

Завдання 6

Після введення блокатору нервово-м’язової передачі конкурентної дії спостерігали спочатку скорочення м’язів з наступним їх розслабленням. Як ви думаєте, чим обумовлене це початкове скорочення?

Відповідь

Завдання 7

До складу змішаних м’язів входять м’язові волокна з тривалістю одиночного скорочення 100мс (період скорочення 50 мс) і 40 мс.(період скорочення 20 мс). Який вид скорочення виникатиме при частоті нервових імпульсів 25Гц, які надходять від спінальних мотонейронів?

Відповідь

Завдання 8

Чому збільшується сила скорочення м’язів при попередньому їх розтягненні?

Відповідь:

Завдання 9

При захворюванні myasthenia gravis, яке призводить до м’язової слабкості внаслідок зменшення кількості холінорецепторів в кінцевих пластинках синапсів. Запропонуйте і поясніть можливий спосіб покращання нервово-м’язової передачі.

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова. К.: 3доров'я, 1994.— С. 7—33.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.33-43.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C. 1-59, 106-108


Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму.

Практичне заняття 6.

Загальна характеристика біологічної регуляції. Дослідження рефлекторної дуги.

1.Актуальність теми:

Біологічна регуляція – це сукупність процесів в організмі, які забезпечують єдність його структур як цілісної системи та взаємодію організму з навколишнім середовище, що має пристосувальний характер. Організм – це саморегулююча система, тому аналіз процесів регуляції функцій організму дозволяє лікарю виявити і нормалізувати порушені ланки в регуляції його функцій, завдяки чому досягається пристосувальна реакція організму.

2.Навчальні цілі:

Ø Трактувати поняття біологічної регуляції функцій, її види, аналізувати механізми нервової регуляції фізіологічних функцій організму та його систем.

Ø Описувати контури біологічної регуляції функцій, аналізувати їх регульовані параметри, функції ланок та роль прямого і зворотного зв’язків в забезпеченні пристосувальної реакції організму.

Ø Описувати механізми рефлекторної регуляції функцій та роль елементів рефлекторної дуги як складових контуру біологічної регуляції в забезпеченні пристосувальної реакції організму.

Ø Аналізувати будову рефлекторної дуги в експерименті, роль інтегрального та локального рефлекторних центрів у забезпеченні пристосувальної реакції організму.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін Визначення
Біологічна регуляція Це сукупність процесів, що забезпечують взаємодію структур організму та взаємодію організму з навколишнім середовищем при досягненні його пристосувальної реакції .
Контур біологічної регуляції Це шлях передачі та обробки інформації, що забезпечує досягнення пристосувальної реакції організму.
Регульований параметр (РП) Це параметр , що характеризує пристосувальну реакцію організму
Слідкуючий пристрій (СП) Це елемент контуру, що сприймає інформацію про зміну РП, в організмі цю функцію виконують рецептори
Керуючий пристрій (КП) Це елемент контуру, який сприймає інформацію, порівнює її з заданими параметрами (уставкою), формує відповідний сигнал (приймає рішення) для досягнення пристосувальної реакції системи; в організмі ці функції виконує центральна нервова система (ЦНС).
Канал зворотного зв’язку Це шлях передачі інформації від слідкую чого пристрою до керуючого пристрою про відхилення регульованого параметру від заданого рівня.
Канал прямого зв’язку Це шлях передачі інформації від керуючого пристрою, спрямований на забезпечення заданого рівня регульованого параметру завдяки зміні функцій виконавчих структур.
Канал зовнішнього зв’язку Це шлях передачі інформації до керуючого пристрою про зовнішні (“збурюючи”) впливи, що потребують досягнення пристосувальної реакції організму з відповідними характеристиками РП.
Рефлекс Це відповідь організму на подразнення за участю ЦНС, що забезпечує пристосувальну реакцію організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.

3.2. Теоретичні питання

1) Біологічна регуляція, її значення та види. Контур біологічної регуляції. . Роль зворотного зв’язку у регуляції. Регуляція “за відхиленням” та “за збуренням”.

2) Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок. Уявлення про локальний та інтегральний рефлекторні центри.

3) Порівняльна характеристика умовних та безумовних рефлексів.

3.3.Практичні роботи

1) Аналіз будови рефлекторної дуги.

2) Вироблення умовного мигального рефлексу.

4. Зміст теми

Біологічна регуляція - це сукупність процесів, що забезпечують взаємодію структур організму та взаємодію організму з зовнішнім середовищем при досягненні його пристосувальної реакції .

Контур регуляції - це шлях передачі та обробки інформації, що забезпечує досягнення пристосувальної реакції організму.

Контур біологічної регуляції має такі елементи:

а) Регульовані параметри (РП) - це параметри , що характеризують пристосувальну реакцію організму (наприклад, концентрація глюкози в крові, величина артеріального тиску в судинах, рО2 та ін.).

б) Слідкуючий пристрій (СП) - це елемент контуру, що сприймає інформацію про зміну РП, в організмі цю функцію виконують рецептори.

в) Канал зворотного зв’язку - це шлях передачі інформації від СП до керуючого пристрою.

г) Керуючий пристрій (КП) - це елемент контуру, який сприймає інформацію, порівнює її з заданими параметрами (уставкою), формує відповідний сигнал (приймає рішення) для досягнення пристосувальної реакції системи; в організмі ці функції виконує центральна нервова система (ЦНС).

д) Виконавчі органи - це елементи контуру, що виконують певні функції, завдяки яким досягається пристосувальна реакція організму з певними РП; в організмі ці функції виконують різні органи-ефектори.

є) Канал зворотного зв’язку – це шлях передачі інформації від слідкуючого пристрою до керуючого пристрою про регульованого параметру від заданого рівня.

ж) Канал прямого зв’язку – це шлях передачі інформації від керуючого пристрою, спрямований на забезпечення заданого рівня регульованого параметру завдяки зміні функцій виконавчих структур.

з) Канал зовнішнього зв’язку – це шлях передачі інформації до керуючого пристрою про зовнішні (“збурюючи”) впливи, що потребують досягнення пристосувальної реакції організму з відповідними характеристиками РП.

Контур біологічної регуляції “за збуренням” забезпечує РП, які має пристосувальна реакція організму при різних його взаємодіях з зовнішнім середовищем про що інформація від СП1 (“рецепторів за збуренням”) надходить до КП каналом зовнішнього зв’язку. Так, під час фізичної праці артеріальний тиск у людини підвищується в порівнянні з параметрами гомеостазу, щоб забезпечити пристосувальну реакцію організму - збільшення кровообігу (постачання кисню та субстратів з кров’ю до працюючих м’язів).

Штучно визначають контур біологічної регуляції “за відхиленням”, якщо уявити, що канал зовнішнього зв’язку не діє, наприклад в умовах гомеостазу організму, коли РП підтримується в межах заданої величини:

В дійсності організм є багато параметричною системою і зазначені контури регуляції спрощують уяву про справжні механізми регуляції, але сприяють аналізу характеру змін регульованих параметрів, навколо яких і будуються контури біологічної регуляції.

За способами передачі інформації розрізняють два види регуляції: а) нервова регуляція, б) гуморальна регуляція:

· Нервова регуляція – здійснюється за участю нервової системи, де способом передачі інформації по контуру біологічної регуляції є генерація потенціалів дії (ПД). Швидкість передачі інформації обумовлена швидкістю поширення ПД по нервових волокнах і становить від 1 м/с до 120 м/с.

· Гуморальна регуляція має спосіб передачі інформації по контуру біологічної регуляції за допомогою біологічно-активних речовин, що поступають у кров і переносяться до клітин, які здатні сприймати цю інформацію. Швидкість передачі інформації значно менша і обмежена швидкістю руху крові в кровоносних судинах (від 0,5 м/с в аорті до 0,005 м/с - у капілярах).

Нервова регуляція.

Елементарним механізмом нервової регуляції є рефлекс.

Рефлекс - це відповідь організму на подразнення за участю ЦНС, що забезпечує пристосувальну реакцію організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.

Рефлекторна дуга - це шлях передачі інформації при здійсненні рефлексу (анатомічні структури контуру біологічної регуляції )

Рефлекторна дуга має такі ланки:

1).Рецептор - це структура, що сприймає подразнення, кодує інформацію та передає її на аферентне нервове волокно шляхом генерації серії ПД на його мембрані.

2).Аферентне нервове волокно –передає інформацію точно без змін від рецептора до нервового центра.

3).Нервовий центр - це структури ЦНС, де відбувається аналіз інформації, формування еферентного сигналу та передача його на еферентні нейрони.

4).Еферентне нервове волокно- передає інформацію точно без змін від нервового центру до органів-ефекторів.

5).Органи–ефектори- це виконавчі структури, які здійснюють свою функцію, наслідком якої є пристосувальна реакція організму на дію подразника –кінцевий пристосувальний результат (КПР).

6.) Канал зворотного зв’язку- це аферентні нервові волокна, які передають інформацію про параметри пристосувальної реакції організму до нервового центру, перетворюючи рефлекторну дугу, як анатомічну структуру, в контур біологічної регуляції.

Фізіологія рецепторів

За будовою та фізіологічними властивостями рецептори поділяються на: а)первинні (первинно-чутливі), б) вторинні (вторинно-чутливі)

- а. Первинні рецептори - це нервові закінчення аферентних нейронів, що сприймають дію подразника, кодують інформацію і передають її на нервові волокна аферентного нейрона.

- б. Вторинні рецептори - це спеціалізовані клітини, що сприймають дію подразника, кодують інформацію і передають її через синапси на нервові волокна аферентного нейрона.

За розташуванням рецептори поділяють на :

- а) екстерорецептори - розташовані у шкірі та слизових оболонках;

- б) інтерорецептори - розташовані у внутрішніх органах (вісцерорецептори) та структурах опорно-рухової системи - м’язах, сухожиллях, суглобах (пропріо- рецептори).

За видом адекватного подразника, що сприймають рецептори, їх поділяють на:

- а) механорецептори: тільця Фатер-Пачині, м’язові веретена, рецептори сухожиль, рецептори суглобів та ін.;

- б) хеморецептори: смакові, нюхові та ін.;

- в) фоторецептори: палички, колбочки;

- г) терморецептори: теплові, холодові.

Фізіологічні механізми кодування інформації в рецепторах.

При дії подразника на рецептори в них виникає рецепторний потенціал (РП). РП - це місцевий потенціал. РП може бути:

- а. Деполяризаційний РП виникає в наслідок збільшення проникності мембрани рецептора для іонів Na+ , що призводить до зменшення мембранного потенціалу рецептора - деполяризації та виникнення місцевих електричних струмів між мембраною рецептора та першим перехватом Ранв’є мембрани нервового волокна, що призводить до генерації серії ПД. Амплітуда РП збільшується при збільшенні сили подразника (але ніколи не сягає до 0-рівня), що призводить до більшої частоти генерації ПД на мембрані аферентного нервового волокна.

- б) Гіперполяризаційний РП виникає внаслідок зменшення проникності мембрани рецептора для іонів Na+, що призводить до збільшення мембранного потенціалу рецептора та зменшенню фонової активності генерації ПД на мембрані аферентного нервового волокна. Такі РП генеруються в паличках та колбочках при дії на них світла та деяких інших рецепторах.

Нервовий центр - це ланка рефлекторної дуги, де здійснюються: а)аналіз інформації, що надходить від рецепторів по аферентним нейронам, б)формування еферентного сигналу, в) передача інформації з аферентних на еферентні нейрони. Сукупність зазначених процесів забезпечують інтегративну функцію нервових центрів. Нервові центри розташовані на різних рівнях центральної нервової системи (ЦНС).

Локальний нервовий центр – це центр, де здійснюється передача інформації з аферентних на еферентні нейрони і при руйнуванні якого рефлекторна реакція не відбувається.

Інтегральний нервовий центр – сукупність всіх рівнівЦНС, які приймають участь у досягнення рефлекторної пристосувальної реакції.

5. Матеріали для самоконтролю

5.1. Дайте відповіді на запитання

1) Яке значення має зворотний зв’язок для діяльності контуру біологічної регуляції? Чому при відсутності каналу зворотного зв’язку ця діяльність стає неможливою?

2) Чи може контур біологічної регуляції забезпечити можливість регуляції “за збуренням”? якщо так, то завдяки якій ланці?

3) У якому випадку контур біологічної регуляції забезпечуватиме замість сталості регульованих параметрів їх зміну?

4) Чи є рефлексом скорочення м’язу в разі подразнення еферентного нерву?

5) Що зміниться в характері рефлекторної реакції, якщо у рефлекторній дузі зберегти тільки локальний нервовий центр, зруйнувавши відділи ЦНС, які розташовані вище?


5.2.Виберіть правильну відповідь


1.Під час експерименту на спіральному препараті жаби вивчали час захисного згинального рефлексу, занурюючи лапку препарату у стаканчик з 0,5% розчином сірчаної кислоти. Видалення шкіри з подразнювальної ділянки і повторення досліду показало втрату рефлекторної реакції. Вилучення якої ланки рефлекторної дуги призвело до втрати рефлексу:

A. рецепторного поля

B. аферентного нейрона

C. еферентного нейрона

D. вставного нейрона

E. зворотного зв’язку

2.Яка ланка контуру біологічної регуляції забезпечує можливість регуляції “за відхиленням”:

  1. канал зовнішнього зв’язку
  2. канал зворотного зв’язку
  3. канал прямого зв’язку
  4. така ланка відсутня

3.При відсутності каналу прямого зв’язку діяльність контуру біологічної регуляції стає неможливою, бо керуючий пристрій (КП):

  1. не має інформації про регульований параметр
  2. не має інформації про “збурення”
  3. не впливає на виконавчі органи
  4. не впливає на регульований параметр

4.Рефлексом називають:

  1. шлях передачі інформації в організмі при подразненні
  2. шлях передачі інформації по аферентному нейрону
  3. шлях передачі інформації по еферентному нейрону
  4. відповідь організму на подразнення за участю ЦНС
  5. передача інформації з аферентного нейрона на еферентний

5.В експерименті на жабі проведено переріз шляхів між головним мозком і грудним відділом спинного мозку. Подразнення рецепторів шкіри задньої кінцівки 1% розчином сірчаної кислоти призведе до згинального рефлексу задньої кінцівки завдяки дії:

  1. інтегрального нервового центру
  2. локального нервового центру
  3. збільшенню сили подразнення
  4. збільшенню тривалості подразнення
  5. разом вище зазначеного

6.В експерименті на спінальному препараті жаби викликали зникнення тонусу м’язів однієї задньої кінцівки завдяки:

  1. пошкодженню сегменту спинного мозку
  2. подразненню сідничного нерву з тієї ж сторони
  3. перерізу сідничного нерву з тієї ж сторони
  4. перерізу сідничного нерву з обох сторін

7.При подразненні електричним струмом передніх корінців спинного мозку не можна зареєструвати потенціали дії у задніх корінцях, тому що однобічну провідність мають:

  1. центральні синапси
  2. аферентні нерви
  3. еферентні нерви
  4. рецептори
  5. м’язові волокна

8.При дії умовного подразника – звукового сигналу виникає умовний захисний рефлекс – опускаються повіки. На відміну від такого безумовного рефлексу при подразненні рогівки ока повітрям умовний рефлекс забезпечує:

  1. захисну реакцію
  2. пристосувальну реакцію
  3. двосторонню реакцію
  4. випереджаючу реакцію
  5. вроджену реакцію

9.Подразнення рецепторів шкіри задньої кінцівки спінального препарату жаби 0,5% розчином сірчаної кислоти призводить до рефлекторного згинання кінцівки малої амплітуди, в той час як подразнення 1,0% розчином сірчаної кислоти збільшує амплітуду рефлекторного згинання кінцівки завдяки виникненню у рецепторах:

  1. потенціалів дії більшої амплітуди
  2. зменшенню порогу деполяризації
  3. збільшенню величини рецепторного потенціалу
  4. збільшенню рецептивного поля

10.Умовний рефлекс утворюється завдяки

  1. генетичній спадковості
  2. поєднанні у часі індиферентного і безумовного подразників
  3. випередженні у часі безумовного подразника
  4. все зазначене вище

6. Протокол практичного заняття №6. “____”_____200___

Робота 1. Аналіз будови рефлекторної дуги.

Зручним об’єктом для дослідження найпростіших рухових рефлексів організму є спінальний препарат жаби.

Для приготування спінального препарату жаби в ротову порожнину жаби вводять браншу ножиць якомога далі – за очні яблука, і відрізують її верхню щелепу по лінії, що з’єднує куточки рота.

Аналіз дуги рухового рефлексу проводять шляхом вибіркового вимикання анок рефлекторної дуги для того, щоб переконатися в необхідності тієї чи іншої ланки для здійснення рефлексу.

Мета роботи: довести необхідність фізіологічної цілісності всіх ланок рефлекторної дуги для здійснення рефлексу.

Для роботи потрібні:штатив із гачком, 0,5% розчин сірчаної кислоти в чашечці, банка з водою, препарувальний набір, жаба

Хід роботи: Проводять декапітацію жаби, і спінальний препарат за нижню щелепу підвішують на гачок, заправлений у штатив. Через 3-5 хв після декапітації, коли всі рефлекси відновлюються, кінчик пальця задньої кінцівки жаби опускають у чашечку з 0,5% розчин сірчаної кислоти і спостерігають виникнення рефлекторного згинання кінцівки. Після цього кислоту змивають водою, опустивши задні кінцівки жаби в банку з водою. Дослідження повторюють, впливаючи тим же подразником на шкіру інших кінцівок.

Потім знімають шкіру з однієї задньої кінцівки, заздалегідь зробивши круговий розріз шкіри нижче за колінний суглоб, і знову наносять подразнення, але вже за відсутності шкіри, де розташовані рецептори. Дослідження повторюють на інших кінцівках і спостерігають рефлекторну реакцію.

Після цього препарують на другій кінцівці сідничний нерв і перерізують його, потім наносять подразнення на шкіру стопи і спостерігають, чи буде рефлекторна реакція.

Перевіряють, чи виникають захисні рефлекси при подразненні шкіри передніх кінцівок, після чого зондом руйнують спинний мозок, дослідження повторюють.

Результати роботи:

1) При подразненні шкіри розчином кислоти будь якої ділянки спінального препарату спостерігаємо захисний згинальний рефлекс.

2)При виключенні поетапно ланок рефлекторної дуги: 1) рецепторів шкіри, 2) аферентних і еферентних нервових волокон, що входять до складу сідничного нерва, 3) спінальних центрів рефлекторну реакцію ___________________________________

Схема рефлекторної дуги спінального згинального захисного рефлексу:

Висновки (вказати причини відсутності згинального рефлексу при пошкодженні якого або ланки рефлекторної дуги; який з центрів - локальний або інтегральний - необхідний для збереження рефлекторної реакції).

1)

2)


9919964606592958.html
9920059184042523.html
    PR.RU™