Кернінг

Кернінг — міжбуквений інтервал.

Кернінг — процес зміни розмірів міжбуквених пропусків (інтервалів) між сусідніми буквами для поліпшення зовнішнього вигляду і легкості у читанні тексту. Цей параметр відповідає за індивідуальну роботу з кожною буквою і підбір її місцеположення залежно від вибраного шрифту, малюнка самої букви та її сусідніх букв, смислового навантаження слова і т. д. Значення кернінгу встановлюється у відсотках від ширини пропуску (space) шрифту, що використовується.

Тема: Технологія верстання сторінок

План

1. Загальні правила верстання сторінок

2. Особливості складання простого й ускладненого текстів

Верстанням називається процес формування сторінок видання за визначеними розмірами з тексту, ілюстрацій та інших його елементів. Тому залежно від виду віщання розрізняють верстання книжкове, журнальне, газетне.

Для верстання кожного виду видання характерними є специфічні особливості та правила, якими керуються при виконанні цієї технологічної операції. Верстальник керується в роботі видавничим текстовим оригіналом з розмітками, виконаними технічним редактором, або оригіналом-макетом, виготовленим видавництвом до передачі замовлення друкарні. Щоб полегшити процес верстання, спочатку, як пра­вило виконують допоміжну технологічну операцію, яка називається комплектуванням, або підбором файлів гранок. При комплектуванні гранки підбирають у порядку розташування їх в оригіналі, причому всі частини складання - заголовки, таблиці, формули, посилання, додатковий текст розставляються на свої місця.

Залежно від основних елементів, з яких монтують сторінки книжкового видання, розрізняють верстання: текстове (суцільний текст); мішане (текст із таблицями, формулами, посиланнями і т. д.); в) ілюстроване (текст з ілюстративним матеріалом). При верстанні сторінки з гранок складання відокремлюють певну кількість рядків, що вміщуються у заданий формат сторінки тексту, а далі верстають колонцифру, а якщо передбачено, то й колонтитул. Окрім основного тексту, в сторінку входять додатковий текст, заголовки і т. д.



Колонцифра - порядковий номер сторінки у виданні. Це необхідний для читача елемент оформлення видання. Колонцифра може бути заверстана знизу або зверху сторінки, по центру, внутрішньому або зовнішньому полю, на середині останнього.

Колонтитул - додатковий в оформленні елемент видання - назва розділу, параграфа, окремого твору у збірнику, що розміщується у верхній або нижній частині сторінки в межах формату складання і займає один рядок. Часто колонтитул доповнюється колонцифрою.

Загальні правила верстання сторінок:

- сторінки тексту (за винятком початкових та кінцевих) мають містити задану кількість рядків основного тексту, тобто мати однакову висоту. Допустимі відхилення - не більше як 0,5 мм;

- верстання повинно бути однаковим, тобто рядки основного тексту непарної сторінки мають розташовуватись точно навпроти рядків тексту парної сторінки;

- косина заверстаної сторінки не повинна перевищувати 0,5 мм. В місцях з'єднань частин сторінки, що складаються з окремих елементів, не повинно бути перекосів і просвітів. Допуск на косину ілюстративного матеріалу становить 0,7 мм. Цим забезпечується прямокутність сторінок;

- не можна починати верстання сторінки з неповного (кінцевого) рядка абзаца;

- висота сторінки для верстання виражається в рядках. У формат сторінки не входить колонцифра;

- колонцифри слід верстати точно, за ними при підготовці видання до друку перевіряють суміщення, а при виконанні палітурних робіт-точність фальцювання;

- верстання має бути уніфікованим, тобто відокремлення заголовків, виносок, підписів до ілюстрацій, колонцифр мають бути однакові в усьому виданні;

- пробіл над заголовком має бути більшим, ніж під заголовком. Заголовки та інші елементи видання розташовують відповідно до розмітки або макета сторінки складання. Усі заголовки мають бути розташовані та відокремлені від основного тексту однаково;

- верстання тексту з заголовками впідбір не відрізняється від верстання суцільного тексту. Заголовки, розташовані на початку текстової сторінки, відокремлюються від колонтитулу, якщо такий передбачено, додатково на розмір кегля основного шрифту;

- над заголовком, що розміщується в середині тексту на початку сторінки складання, і під заголовком, розташованим у її нижній частині, має бути не менш як чотири рядки тексту;

- заголовки, що вводяться в текст "кватирки", мають бути закриті зверху та знизу

не менш як двома рядками тексту. Заголовки-боковики на парній сторінці розміщують зліва, а на непарній - справа в лінію з першим рядком абзаца відповідного тексту;

- внутрітекстові посилання слід зверстувати в межах тих сторінок, тексту яких вони стосуються;

- сигнатура (порядковий номер друкарського аркуша видання) має бути
розміщена під останнім рядком, найчастіше в лівому нижньому кутку, першої сторінки кожного друкарського аркуша, починаючи з другого. На третій сторінці аркуша розміщується сигнатура з зірочкою;

- норму слід розташовувати поруч із сигнатурою на першій сторінці друкарського аркуша. Норма - це прізвище автора або скорочена назва видання, номер замовлення, необхідна для подальшого оброблення видання у брошурувально-палітурному виробництві;

- при верстанні початкової (спускної) сторінки з відступом зверху її до початку рядків тексту має бути пробіл або ілюстративний матеріал, прикраса. Розмір відступу задає видавництво, але, як правило, він дорівнює 1/4 висоти сторінки і має бути зведений до цілого числа рядків основного тексту;

- при верстанні такої сторінки без відступу має бути заверстаний ініціал - велика

літера більшого кегля (буквиця), що замінює першу велику літеру тексту. Він може бути шрифтовим або мальованим. Іноді його друкують кольоровою фарбою;

- при верстанні початкових сторінок з "шапкою" заголовки розмішують зверху на лінії початку сторінки, а від тексту їх відокремлюють пробілом;

- текст на кінцевій сторінці має займати не менш як ¼ її висоти або кінцева сторінка має бути на три-чотири рядки коротшого за повну сторінку;

- примітки та додатки, розташовані в кінці видання, мають бути заверстані зі спуском. Зміст може бути заверстаний або перед текстом після титульної сторінки, або в кінці видання;

- не допускаються переносення з парної сторінки на непарну і розривання ілюстративного матеріалу від пояснення до нього;

- формат тексту, що верстається в обклад ілюстративного матеріалу, є регламентованим залежно від кегля шрифту. При складанні кеглем 8 п. цей формат має бути меншим, ніж 2...2,5 кв., при складанні кеглем 10 п. може бути в межах 2,5...3,25 кв.,а при складанні кеглем 12 п. - 3...4кв.

Технічні способи верстання та розташування ілюстративного матеріалу на сторінці залежать від розміру ілюстрацій, а також формату сторінки складання.

Висота ілюстрації разом з підписом і пробілами, що відокремлюють її від основного тексту, має бути зведена до певної кількості рядків основного тексту.


9916235280885305.html
9916267617828881.html
    PR.RU™