Тема 2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності

План

1. Класифікація форм власності.

2. Індивідуальне підприємництво.

3. Форми партнерства.

Мета теми: вивчення існуючих форм власності, а також організаційно-правових форм підприємництва в Україні згідно діючого законодавства, дослідження їх особливостей, переваг та недоліків.

Ключові слова: власність, приватна власність, державна власність, комунальна власність, колективна власність, одноосібне володіння, приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, публічне акціонерне товариство, приватне акціонерне товариство.

1. Класифікація форм власності

Власність займає основне, центральне місце в економічній системі, оскільки визначає суспільний спосіб поєднання робочої сили із засобами виробництва, специфіку дії економічних законів, цілі та мотиви виробництва, характер розподілу і використання створеного продукту, класову і соціальну структуру суспільства, панівну систему політичної та економічної влади тощо.

Певна річ є власністю, економічною категорією тоді, коли люди вступають у відносини між собою з приводу її привласнення.
Тому, власність як економічна категорія — це сукупність відносин між людьми з приводу привласнення засобів виробництва і створеного за їх допомогою продукту.

Категорія «привласнення» породжує свою протилежність категорію «відчуження», яка означає позбавлення суб'єкта права на володіння, користування і розпорядження тим чи іншим об'єктом власності.
Відносини власності утворюють певну систему, що містить у собі три види відносин, а саме:

- відносини з приводу привласнення об'єктів власності;

- відносини з приводу економічних форм реалізації об'єктів
власності;

- відносини з приводу господарського використання об'єктів
власності.

Власність має і правовий аспект, тобто є також і юридичною категорією. Цей аспект власності характеризується правом власності.

Право власності — це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення та використання об'єктів власності.



Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Цивільним Кодексом та Державним класифікатором «Класифікація форм власності» (КФВ).

Об 'єкти власності:

а) засоби виробництва в усіх галузях народного господарства;

б) нерухомість (будинки, споруди, відокремлені водні об'єкти,
багаторічні насадження і т. ін.);

в) природні ресурси, земля, її надра, ліси, води тощо;

г) предмети особистого споживання;

д) гроші, цінні напери, дорогоцінні метали та вироби з них;

є) інтелектуальна власність (твори літератури і мистецтва,
досягнення науки і техніки, відкриття, винаходи, ноу-хау,
інформація, комп'ютерні програми, технології і ін.);

ж) робоча сила.

Суб'єкти власності:

1) окрема особа — людина як носій майнових і немайнових
прав та обов'язків;

2) юридичні особи — організації, підприємства, установи,
об'єднання осіб усіх організаційно-правових форм;

3) держава в особі органів державного управління, місцевого
управління та самоврядування.

Згідно з прийнятим Верховною Радою України законодавством про власність та розвитком підприємництва в сучасних умовах прийнята наступна система відносин власності відповідно до Державного класифікатору «Класифікація форм власності» (КФВ) (табл. 2.1).

Суб'єктами права приватної власності в Україні є фізичні та юридичні особи (ст. 325 Цивільного кодексу України).
Фізичні й юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, що відповідно до закону не можуть їм належати.

Таблиця 2.1

Класифікація форм власності

Код Назва
Приватна власність
Державна корпоративна власність*
Державна власність
Комунальна власність
Комунальна корпоративна власність*

* Державну корпоративну власність та комунальну корпоративну власність визначають щодо майна суб'єктів, у статутному фонді яких частка державної чи комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує відповідним органам державного управління або місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Об'єктами праваприватної власності єжитлові будинки, квартири, предмети особистого користування. дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці. засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого й виробничого призначення.
Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом

Додержавної власності в Україні належить майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі Україна.

Суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Об'єктами правадержавної власності є:

- земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів, майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;

- оборонні об'єкти: єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації загальнодержавного значення;

- кошти державного бюджету; Національний банк та його установи і створювані ними кредитні ресурси: республіканські резервні, страхові та інші фонди;

- майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;

- майно державних підприємств;

- об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

У державній власності може бути також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.

Укомунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.

Суб'єктом права комунальної власності є територіальні громади в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад. Управління майном, що є в комунальній власності, здійснюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ради).

Об'єктами правакомунальної власності є:

а) майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів; державний житловий фонд;

б) об'єкти житлово-комунального господарства;

в) майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно комунальних підприємств;

г) місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям;

д) інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території тощо.

Господарський кодекс виокремлює ще й підприємства колектив­ної власності. Таким підприємством вважається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ч. І ст. 93 ГКУ «Поняття підприємства колективної власності»).

Законодавством України допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб та/чи держави і ство­рення на цих засадах змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств за участю громадян та юридичних осіб інших держав. Тому такі спільні підприємства можуть мати на території України у власності майно, не­обхідне для здійснення діяльності, визначеної установчими докумен­тами, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Міжнародні організації та юридичні особи іноземних держав можуть мати на території України у власності будинки, споруди, інше майно соціально-культурного та виробничого призначення. Це положення відображено і в численних міжнародних договорах про торговельні відносини, науково-технічну співпрацю тощо.

Правовий режим майна, що є об'єктом права власності інших дер­жав, юридичних, осіб, спільних, підприємств і міжнародних орга­нізацій, визначається законодавчими актами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами. Окремі майнові об'єкти мо­жуть бути спільними для кількох держав. Йдеться, зокрема, про при­родні об'єкти. Режим використання спільних природних об'єктів, розташованих на території України та сусідніх держав, визначається міжнародними договорами, ратифікованими Україною.

Отже, власність є складною і багатогранною категорією, яка виражає всю сукупність економічних, соціальних, політичних, національних, морально-етичних, релігійних відносин.

2. Індивідуальне підприємництво

Підприємництво передбачає функціонування різних форм господарювання. Сучасна економічна теорія визнає три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:

1) одноосібне володіння;

2) партнерство (товариство);


9912123245119194.html
9912160132115065.html
    PR.RU™